Пропустити команди стрічки
Перейти до основного вмісту

Skip Navigation LinksEast_Avert_Short_Info

​​​Про великомасштабний проект East Avert (Східне попередження) Спільної операційної програми ЄС "Румунія-Україна-Республіка Молдова" на 2007-2013 роки

 
       Великомасштабний проект (Large Scale Project) «Попередження і захист від повеней у верхніх частинах басейнів річок Сірет і Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями» (The prevention and protection against floods in the upper Siret and Prut River Basins, through the implementation of a modern monitoring system with automatic stations – EAST AVERT) здійснюється національними, галузевими і регіональним (басейновими) партнерами в Україні, Румунії та Республіці Молдова коштом гранту ЄС і співфінансування партнерів (загальна вартість понад 9 млн. євро). Проект виконується за Спільною операційною програмою прикордонного співробітництва (СОП) ЄС «Румунія – Україна – Республіка Молдова» на 2007-2013 роки (Пріоритет 2: Екологічні виклики і готовність до надзвичайних ситуацій, Захід 2.1: Спільне вирішення екологічних проблем, зокрема готовність до надзвичайних ситуацій), СОП реалізується відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Єврокомісією, ратифікованої Законом України від 23.09.2008 № 360-IV.
       Код проекту MIS-ETC 966, № 2960-01 державної реєстрації Мінекономрозвитку України.

      Територією дії проекту є:

В Україні: басейн Прута з Черемошем у Чернівецькій та Івано-Франківський областях і басейн Сірета в Чернівецькій області, на базі яких виконується проект;

В Румунії: басейни Прута й Сірету в повітах Ботошани, Сучава, Васлуй, Яси, Гапац;

В Республіці Молдова: басейн Прута в районах Бричень, Єдинець, Ришкань.

       Партнерами (співвиконавцями) проекту є:

 В Румунії:

Міністерство довкілля, вод і лісів – головний партнер проекту (ПП1)
Адміністрація водного басейну Прут-Бирлад у м. Ясах (ПП2)
Адміністрація водного басейну Сірету у м. Бакеу (ПП3)
Національний інститут гідрології та водного управління у м. Бухаресті (ПП4)

В Республіці Молдова:

Національне агентство «Води Молдови» у м. Кишинеу (ПП5)

В Україні (у м. Чернівцях):

Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (ПП6)
Чернівецький центр гідрометеорології (ПП7)
Державний науково-технічний центр з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження - ДНТЦ "Екоресурс" (ПП8)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 бенефіціарами проекту є Чернівецька та Івано-Франківська обласні державні адміністрації.

Загальна мета проекту:

Захист прикордонних районів у верхніх частинах басейнів річок Сірет та Прут від ризику повеней, інших стихійних небезпечних загроз, пов’язаних з кругообігом води і випадковими забрудненнями, та зниження екологічної, економічної та соціальної вразливості цільових місцевостей прикордонного регіону від ризику повеней.

Конкретні цілі проекту:

  1. Забезпечення високого кількісного рівня моніторингу річкових басейнів Сірет та Прут, в тому числі основних гідротехнічних інфраструктур, таких як гребля «Стинка- Костешт» і водоймище, для попередження і захисту від повеневих і випадкових забруднюючих подій;
  2. Зниження екологічної, економічної та соціальної вразливості цільових місцевостей прикордонного регіону між Республікою Молдова і Румунією від ризику повеней за рахунок підвищення функціональних здібностей гідротехнічного комплексу «Стинка-Костешть».
  3. Розробка карт, що представляють затоплені зони під час історичних повеневих подій в зоні річкових басейнів Сірета і Прута, карт загроз і вразливості у достатньому масштабі (з використанням супутникових знімків з високою роздільністю) і карт ризику для річкових басейнів Сірет та Прут.
  4. Створення Планів захисту басейнів річок від крижаних повеней, гідрологічної посухи, надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах і випадкових забруднень для річкових басейнів Сірет та Прут.
  5. Збільшення можливостей реагування шляхом покращення спільних процедур прогнозування та моделювання.
  6. Збільшення здатності реагування через покращення розповсюдження даних і прогнозів, публічного інформування про повеневі небезпеки та ризики і спільні навчання, тестування гідрологічної інформаційної системи.

Результатами впровадження проекту мають стати:

  1. Розвиток сучасного інтегрованого моніторингу та системи попередження для захисту населених пунктів і населення, що проживає в прикордонних зонах річкових басейнів Прута і Сірета.
  2. Розвиток інтегрованого підходу на тривалу перспективу до попередження і захисту населених пунктів і населення від повеней через стратегічне планування розвитку територій з урахуванням небезпек від повеней і карт вразливості/ризиків.
  3. Розробка "Плану захисту басейнів річок від крижаних повеней, гідрологічної посухи, надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах" через співпрацю відповідальних зацікавлених сторін на території Румунії, України та Республіки Молдова;
  4. Поліпшення управління стосовно повеней, випадкових забруднень в басейнах річок та якості водних ресурсів для попередження надзвичайних ситуацій;
  5. Коригування та реалізація національних стратегій боротьби з ризиками повеней через інформування місцевих громад, місцевих органів державної влади та громадськості з питань, що стосуються захисту від повеней в басейнах річок Сірет і Прут, а також щодо уразливих зон шляхом створення карт вразливості і ризиків для річкових басейнів Прута і Сірета у зонах з транскордонним впливом.
  6. Огляд двосторонніх угод в галузі водного управління - для поліпшення в частині щодо обміну даними, попередження та координації превентивних дій.
    Завдяки цим діям місцеві влади у зонах з високою вразливістю, у разі повеневих подій, або у випадках, пов'язаних з потенційними забрудненнями, матимуть кращі можливості для захисту, також буде забезпечено ефективній захист охоронних територій культурної, історичної та природної спадщини в басейнах цих річок.


До ключових завдань проекту входять:

  • спільна методологія аналізу, програмне забезпечення ГІС (геоінформаційної системи та баз геоданих) і розробка карт зон історичних повеней, небезпек, вразливості та ризиків;
  • поліпшення планування, попередження і дій у надзвичайних ситуаціях (НС) на основі прогнозування, моделювання і нарощування здатності реагування через розповсюдження досконалих даних і прогнозів про небезпеки і ризики повеней.


Стратегічними результатами проекту є:

  • розробка сучасного моніторингу, попередження та інтегрованого підходу до прогнозування і захисту населення на тривалу перспективу на основі карт небезпек, вразливості і ризиків повеней як елементу стратегічного планування;
  • покращення управління ризиками повеней, аварійних забруднень і якістю води для попередження НС; створення басейного плану захисту від різних небезпек, пов’язаних з повенями, шляхом взаємодії відповідальних структур 3 країн;
  • уточнення і впровадження національної стратегії протидії ризикам повеней через інформування місцевих громад і публічні дебати та з переглядом двосторонніх угод щодо водного управління для покращення обміну даними, попередження і координації захисних дій.


Конкретними результатами проекту є:

  • методологія і моделі прогнозування для збільшення часу на реагування за басейновим принципом та кращого захисту поселень у прикордонних регіонах;
  • готовність персоналу (тренінги, калібрування системи автоматичних станцій, їх обслуговування, ремонт і обробка даних з використанням ГІС і системи Inspire для картування та моделювання;
  • картування історичних повеней, небезпек і ризиків від повеней для впровадження політики ЄС (Повеневої директиви 2007/60/EC).

Для виконання цих вимог продовжено до кінця 2016 р. виконання таких робіт:

1. Формування бази впровадження і продовження діяльності після завершення проекту: внутрішні й міжнародні заходи, детальний план дій, забезпечення широкої професійної та публічної підтримки від усіх сторін, зацікавлених у формування систем гідрологічного інформування і раннього оповіщення, кінцевим результатом чого має бути узгоджене планування і взаємодія щодо попередження і спільних дій.

2. Інтегрування придбаних і задіяних гідрометричних постів у спільні басейнові системи гідрологічної інформації, прогнозування і попередження. Калібрування вимірювань підготовленим персоналом і верифікація даних з уніфікацією топографічних систем для обміну інформацією про рівень, співвідношення рівень-витрати і про витрати води за участі всіх партнерів у проектуванні та інсталяції програмного забезпечення диспетчерських і служб захисту для картування,, впровадженні опрацьованих процедур та у тренінгах.
       Обробка і передача даних та тристороннє інформаційне забезпечення управління водними ресурсами і надзвичайними ситуаціями за участі інституцій і персоналу всіх партнерів у побудові гідроінформаційної системи разом з усіма сторонами, зацікавленими у збиранні, обробці і передачі даних про НС, поширенні попереджень і плануванні дій у звичайному режимі та за умов форс-мажору (повені, посухи, аварійні забруднення тощо). Двосторонні та локальні зустрічі, організовані ПП6 і ПП8 (ДНТЦ «Екоресурс») для розгляду ризиків, планів захисту, евакуації та спільних дій, ідентифікації сценаріїв (планів втручання) для забезпечення їх реалізації у НС. Проектування геобаз даних, включаючи особливості зон ризиків, процедур обробки та інтерпретації гідрологічних, гідроморфологічних, кліматичних, якісних, демографічних і соціально-економічних даних. Забезпечення сумісності придбаного обладнання і програмного забезпечення та узгодженого доступу. до отримуваних даних. Розробка планів захисту з місцевими владами і спеціалізованими службами та інтегрування з румунським планами на державному і басейновому рівні.

Вдосконалення систем інформування і гідрологічного прогнозування із забезпеченням ПП6 (БУВР) і ПП7 (Облгідрометеоцентр) впровадження моделей прогнозування для оповіщення у басейнах. Головним результатом є постійні дані моніторингу опадів і рівнів води у річках, що є вхідними для упереджуючого моделювання і розповсюдження прогнозних повідомлень через проектні web-сайти. Засоби протиповіневого захисту зав’язані у режимі реального часу на системи гідрологічного інформування і раннього оповіщення, та у більший тривалості – на картування небезпек і ризиків та плани управління ними на басейновому рівні.

3. За Повеневою директивою проектну діяльність (відповідно до угоди про асоціацію с ЄС і з НАТО) спрямовано на довготермінове планування сталого розвитку прикордонного регіону із застосуванням усіма партнерами унітарних методів картування історичних повеней (2008, 2010 рр. та ін.) для відповідних звітів і визначення запобіжних заходів, виходячи з оцінки наслідків (соціально-економічних втрат, впливу на довкілля, тощо) для визначення пріоритетності необхідних інвестицій., що потребує виконання наступних завдань, передбачених проектом:

  • ідентифікація найважливіших історичних повеней і калібрування моделей для детального картування небезпек і прогнозувальної діяльності;
  • підготовка інституцій, відповідальних за протиповіневу діяльність, до виконання вимог Повеневої директиви, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС;

Румунські партнери з ПП8 (ДНТЦ «Екоресурс»)погоджують єдину методологію картування історичних повеней,. ідентифікація яких ґрунтується на наступних попередніх роботах за проектом:

  • геоморфометричний аналіз водороздільної топографії, інших релевантних геопрострових даних, документації щодо НС;
  • аналіз супутникових знімків під час останніх НС вздовж Прута і Сірета;
  • відбір відповідних історичних подій, оснований на наявних гідрометеорологічних даних;
  • розробка і застосування основаної на ГІС методології демаркації найбільших повеней, зареєстрованих у гідрометеорологічних базах даних партнерів, з коригуванням в частині даних, необхідних для картування (діяльність 3.2), шляхом обміну результатами між обома видами діяльності.

Основою картування небезпек повеней, зон вразливості та ризиків є застосування відповідних цифрових моделей місцевості (DEM) і геопрострових даних високої роздільної здатності після детального вивчення території (лідарних даних, ортофотопланів, високоточних супутникових знімків), що передбачає як закупівлю цих матеріалів, так і польові вимірювання, щоб забезпечити потрібну якість DEM (з можливістю використання попередніх вимірювань, але не більш як 5-річної давності).
ПП 6, 7 і 8 співпрацюють з постачальниками засобів гідравлічного моделювання у поєднанні з гідрологічними моделями, створюючи карти небезпек з визначенням зон уражень у басейнах річок; усі партнери в Молдові та Україні взаємодіють з румунською стороною у підготовці звітів за Повеневою директивою.

4. У зв’язку зі складністю передбачених проектом узгоджень змін нормативно-правової бази для подальшої українсько-румунської та українсько-молдавської взаємодії на рівні уповноважених структур з водного управління, запропоновано винести ключові питання на розгляд відновленої 21.04.2016 українсько-румунської Спільної Президентської Комісії та міжурядової двосторонньої комісії.

5. Виходячи з стратегічного характеру проекту за 5 пріоритетом Стратегії ЄС для Дунайського регіону вживаються регулярні заходи для забезпечення максимальної міжнародної підтримки його впровадження і продовження робіт по завершенні цього проекту. ПП6 і ПП7 організують тренінги для місцевих рад.

6. На рівні управління проектом наукові представники та керівники команд усіх партнерів мають зустрічатись кожні 3 місяці.​ ​

Initial UA Preliminary Project Summary​​

Initial RO Preliminary Project Summary​

East_Avert_objects_scope.pdf

EA_FS_extracts.pdf

Protocol WGIII of 21122010.pdf

Letter FS abd EIA designer.pdf

Extr Annex A LSP East Avert.doc

PP8 information on request of Project Coordinator.doc

East Avert PP8 final NR.pdf

To_new_Emergency_Prevention_projects.pdf